закладка Уржум COCAIN Fish Scale

Отже, страшний наркоман, я, вирішив віддатися всій справі цього світу - натуральному кокаїну. Все почалось тим, що колега із роботи розповів мені про закладки, де можна придбати якісну річ. Біла кристалічна речовина, про яку всі так багато говорять - це була моя наступна мета.

Одного сонячного дня я знайшов контакт на пацана, який займався розподілом закладок. Він вже зарання знаходився в стані плющиту, а я йому тільки допоміг. Він вивів мене на притон, де ми домовились про угоду. Мене перетинало від хвилювання, проте я був рішучим - кокаїн мав стати моїм відрою щастя.

Зустрічалися ми в темному переулочку, серед шумного міського таракана. Я знав, що ризикую, але дурний горішок як завжди перемагав у раціональному мисленні. Я видивлявся на всі боки, стараючись не привертати зайву увагу, коли раптом, я побачив його - мого нового дилера. Він був не старший за 20 років, з кепкою на голові і шортах, які здавались мені незручними в цій погожій погоді.

Потиснувши один одному руки, ми швидко здійснили обмін - кеш проти пакетика з тим дивовижним білим порошком. Мені не хватало слів, аби описати своє щастя. Я вже думав, що кокаїн - це просто міф, але тепер я мав його в своїх руках.

Повернувшись додому, я вирішив не марнувати часу і заліз в онлайн-пошук, щоб знайти виставку картин у нашому місті. Шукаючи, я натрапив на подію, яка мене зацікавила - виставка сучасного мистецтва з усіх куточків світу. Я ось так подумав: чому б не залізти на цю виставку на плющиті, щоб отримати незабутні враження?

Вечір наближався, і я вже підготувався до свого заходу. Позбувшись всіх речей, що могли сповідати мої таємниці, я направився до центру, де проходила виставка. Вхід на неї виявився крутим - маса художників, фотографів та модних пацанів і сучок. Там швальні шматки мистецтва були представлені на публічний огляд, я любив кожен миттєвість у цьому помешканні.

Зашовши у зал, я повний заглибився у справу. Мої очі впилися на одну картину, яка змусила мене затриматися. Фарби на полотні гріли мою душу і розсіяли тінь наркотичного опьяніння. Я все випивав кожен крок митця, він був такий гений! Він зміг передати неймовірні почуття через холодний фарби, і це плющило мене до глузду.

На виставці царила особлива атмосфера, наповнена розумом і смаком. Я був самим центром уваги, бо шевелився як під впливом кокаїну. Усі розмови про мистецтво, стилі та тенденції були шаленими наркоманськими запасами, які впивалися партіями дагги. Ми просто залізли на хвилю таланту і чарування.

Минув тривалий час, але я все ще перебував у своєму кокаїновому екстазі. Мій розум заповнився дивовижними образами, що залишилися в моїй пам'яті назавжди. Було два слова, які описували мої враження - зашло і шмалить! Виставка показала мені світ, про який я давно мріяв, де кожен фарбує свої мрії на полотні життя.

Мой дилер і видал мені найкращу закладку в моєму житті. Вона відкрила для мене нові горизонти, де культура, мистецтво і наркотики переплітаються в одному танці. Брешу, який наркоман хотів би кутити? А я вже не міг припинити. На виході з виставки, я зустрів свого кума - бідолашного лоха, який повірив в ту ж свиню, що й я. Він також вдався на цю виставку і не знав, що його вже чекає. Я розповів йому про свої враження та показав йому свої закладки - виявився він не менш здивований.

Ми з ним втратили рахунок годинам, що стояли біля виставки. Задоволений своїм вечором, ми вирішили закінчити його вже на природі. Друзі, дізнайтесь на свою свою шию - кутити з наркоманом на вулиці під яскравою зірками неймовірний досвід!

Так закінчився мій день, повний пригод і вражень. Я купив закладки і відвідав виставку, але, поки що, моє життя затоплене натуральними ейфоріями і бездумними кутками. Хочете підсумувати все це свято? Це я запрошую вас в світ майбутніх переживань!

Ало, бандиты! Ща распишу вам историю, как я залёг на кубик Рубика, а кокаин закладку нашел, так шоб было и про марихуану и всю эту вальсировку с наркотиками!

В общем, поехала я как-то раз на район, мои бро развлекались на стыке алкоголя и наркоты, и я там тоже поприсутствовать захотела. Зацепила меня братан угарный, предложил закладку новую, говорит, что настоящую, не паль. Хоть и шибко не верила я ему, но решила рискнуть, поверить на слово. Или на запах, скорее, потому что воняло оно всё равно каким-то куском отработанного масла. Ну да ладно, думаю себе, может наконец открою для себя новые грани психоделики.

Так и случилось, побежала я в кусты, настраиваюсь на приключения, как вдруг резко меня начинает вливать в три ручья. Сначала мир начал размываться перед моими глазами, а потом прям таки всё стало цветным и магическим. Будто я попала в мир, где все нарисовано кубиками, да еще и перевернутыми, чтобы собрать их, нужно было настоящую мудрость поискать.

И тут, в этом нереальном мире, я решила собрать свой кубик Рубика. Ну ладно, я была так настроена, что думала, что соберу его за минуту, даже не сомневалась! Взяла кубик в руки и начала вертеть его, как будто это мой талисман, моё руководство к долгожданной победе.

Честно говоря, в процессе сборки я поняла, что задача оказалась значительно сложнее, чем казалась на первый взгляд. Куда только вести эту клетку, как её повернуть таким образом, чтобы она встала на свое место? Я крутила, переворачивала, любила кубик, ненавидела кубик, но никак не могла понять, как всё собрать воедино. Уже секунды превратились в минуты, а кубик так и оставался расплющенным, ни одной сторонки не было собрано.

В это время братан, который мне закладку ту подкинул, решил меня поиздеваться и показал мне интернет-видео, где паренек собирал кубик Рубика за считанные секунды. Определенно это было пинком под зад, чтобы я ускорила свои движения и смогла похвастаться своими способностями. Но, похоже, гениальность в мозгу моем не всплыла, и я все так же тупила перед этими маленькими квадратиками.

Ну и, конечно же, амфетамин, который ложила в себя на скорую руку, только усугубил ситуацию. Я вообще потеряла ощущение времени и не заметила, как из минуты сборки кубика стало больше полутора часов. Убивалась я, убивалась сильно, чтобы хоть как-то передвинуться с мертвой точки, но ничего не вышло.

Когда-то в конце концов я решила, что кубик Рубика - это не моё, ведь я и так достаточно запуталась в своих мыслях. Сдалась я, отложила этот неразрешимый головоломку и пошла облаками уноситься. Я уже не знала, где находилась, где окно, выход, люди. Я была в мире совершенно иных красок и звуков, куда меня занесло после вливания того "кубикового" дурмана.

Ну а про кокаин закладки могу сказать, что он меня просто довел до легкого психоза. Боже мой, какие галлюцинации! Я думала, что состязаюсь с живыми кубиками, что они прямо из этих маленьких кубиков Рубика превращаются в огромные, живые и цветные! Это было что-то нереальное, что-то, о чем впору снимать фильмы ужасов.

В общем, братва, вот такая у меня была история с кокаином и кубиком Рубика. Хотя, если честно, я даже не уверена, что это был кубик Рубика, а не какая-нибудь бошечка, что дают на марихуане, или даже не лсд, то есть кислота. В общем, понимаете о чем я. Жуйте всегда только настоящие закладки, не подделку, алкоголь пейте умееренно, а вот наркотики лучше не трогайте, раз знаете таких неуёмных наркоманов, как я!

Ок, содом и гомора, пора мне закругляться. Надеюсь, моя история про кубик Рубика и кокаин закладку вам понравилась в полной мере! До новых встреч, друзья!